Музыкальная литература

Третя частина - "Партизанська" - героїчне скерцо. Воно пронизане динамікою, рухом уперед. Завершує симфонію-кантату героїчний фінал.

Билет 9

1. Полифония. ТворчествоИ.С. Баха

Иоганн Себастьян Бах - великий немецкий композитор. Большинству произведений Баха присущ полифонический склад. «Полифония» в переводе означает многоголосие. К

аждый голос в полифонической музыке самостоятелен.

Одним из основных средств развития в полифонии является имитация («подражание»). В музыке - это прием поочередного вступления голосов, при этом каждый голос как бы подражает предыдущему с некоторым опозданием. Имитация способствует непрерывности мелодического движения, что является отличительным признаком полифонической музыки.

В творчестве Баха полифония достигла наивысшего совершенства. Им написаны маленькие прелюдии, фуги, 2-х и 3-х-голосные инвенции.

Огромную ценность представляют 48 прелюдий и фуг, составляющие два тома. Произведение получило название «Хорошо темперированный клавир». Здесь композитор доказал что все тональности равноправны и звучат одинаково хорошо.

Бах также написал много музыки для органа, который был его любимым инструментом.

2. Развитие жанра романса в русской музыке

Один из наиболее любимых видов музыкального искусства в конце XYШ и в первой половине XIX века - романс. Многие романсы того времени были тесно связаны с городской бытовой песней. Исполнялись они под аккомпанемент фортепиано, арфы или гитары. Важную роль в развитии русского романса сыграли композиторы Алябьев («Соловей»), Варламов («Белеет парус одинокий», «Горные вершины», «Вдоль по улице метелица метет»), Гурилев («Матушка-голубушка», «Вьется ласточка сизокрылая», «Колокольчик»). Творчество этих композиторов - ценный вклад в сокровищницу русской музыки. . . •.

Важное место занимает романс в творчестве М.И. Глинки. Романсы Глинка писал на протяжении всей жизни. В них пленяет все: искренность и простота; сдержанность в выражении чувств, классическая стройность и строгость формы, красота мелодии и ясная гармония. Популярностью пользуются романсы - «Жаворонок», «Попутная песня», «Я помню чудное мгновенье»

Видное место занимают романсы и песни в творчестве Даргомыжского, Бородина, Мусоргского, Чайковского.

3. Оперна творчість українських композиторів

Опера - це жанр, який об'єднує в собі спів (сольний, ансамблевий, хоровий), інструментальну музику, сценічну гру, образотворче мистецтво (костюми, грим, освітлення; художнє оформлення спектаклю).

Основи європейського музично-театрального мистецтва коріняться в давньому народно-театральному дійстві (в Італії - комедія дель арте, в Росії – театр Петрушка'', на Україні -вертеп). Опера зародилась в Італії. Перші твори були написані на античні сюжети. Остаточно опера формується у творчості видатного італійського композитора Клаудіо Монтеверді.

Вже через півторастоліття після виникнення опера стала найпопулярнішим жанром.

Великим майстром оперного мистецтва був В.А Моцарт. Його вершинні опери - "Весілля Фігаро", "Дон Жуан", "Чарівна флейта". . • • .и.

Українська опера формується в другій половині XIX століття. Перші класичні зразки пов'язані з іменами С. Гулака-Артемовського ("Запорожець за Дунаєм", 1862) і М Лисенка ("Наталка Полтавка", 1889 і "Тарас Бульба", 1890).

Тематика опери може бути різноманітною. Це історичні події, картини побуту, переживания людини та її внутрішній світ тощо.

Розкрити зміст опери допомагає текст, який є основою вокальних номерів. Цей текст називається лібретто, його створює поет, драматург чи сам композитор.

Художні образи композитор створює засобами музичної виразності. Серед них - яскрава мелодія, гармонія, різнобарвна оркестровка, своєрідна ритміка. Важливу роль відіграє й вибір музичних форм для окремих номерів, сцен, актів. Сольні номери мають такі назви: арія, аріозо, арієтта (мала за розмірами арія), каватина, романс.

В опері широко застосовуються речитативи ( музична декламація). Вони з'єднують арії, ансамблі, хори.

Поряд з сольними партіями в опері є ансамблі, хори, балетні номери.

Дуже вагома в опері роль оркестру. Він не лише супроводжує спів, а й доповнює його, збагачує. Оркестру доручаються і самостійні номери: увертюра, антракти до окремих дій, епізоди, вступи до арій.

Увертюра - це досить розгорнутий завершений оркестровий номер, який виконується ще до відкриття завіси. В ній композитор сконцентровано відтворює основні музичні думки опери.

Антракт - це невеликий за розмірами оркестровий вступ до дії.

Прикладом лірико-комічної опери є опера С. Гулака-Артемовського «Залорожець за Дунаєм» Тут переплетено дві сюжетні лінії: лірична (закохана пара - Оксана і Андрій ) та комічна ( Іван Карась та його жінка Одарка ).

Характерна риса комічної опери - розмовні діалоги. Ця опера відіграла значну роль в історії українського оперного мистецтва. Тут виведено яскраві народні типи, узагальнено кращі риси українського народу.

Прикладом історико-героїчної опери є опера Лисенка «Тарас Гульба». Вагоме місце в ній належить образам народу. У зв'язку з цим композитор приділяє значну увагу масовим хоровим сценам. Тут втілено героїку боротьби і торжество перемоги.

Билет 10

1.Творчество Ф. Шопена

Фридерик Шопен - великий польский композитор и пианист. Он обогатил музыку новым содержанием, ввел новые приемы пианистического исполнительства. Его творчество совпадает с эпохой романтизма, для которой характерен жанр миниатюры.

Сочинял Шопен исключительно для фортепиано. Его музыка признана бала еще при жизни, и в наши дни проходят конкурсы имени Шопена.

Основные произведения: мазурки, полонезы, вальсы, ноктюрны, прелюдии, этюды, экспромты, сонаты, баллады, скерцо, фантазии, концерты.

Шопен значительно расширил выразительные возможности многих жанров (таких как мазурка, полонез, этюд, вальс и др.), превратив их в концертные произведения.

Особой популярностью пользуются вальс до-диез минор, «Революционный» этюд, цикл 24 прелюдии (Шопен первым стал трактовать прелюдию как самостоятельную пьесу)

2.Опера-сказка в творчестве русскихкомпозиторов

Жанр оперы-сказки появился в творчестве Глинки с созданием оперы "Руслан и Людмила". Расцвета достигает в творчестве Римского - Корсакова («Снегурочка», «Садко», «Сказка о царе Салтане», «Золотой петушок»).

Опера «Снегурочка» написана на сюжет пьесы А.Н. Островского в 1880 году. С большой теплотой воспроизвел композитор старинные обычаи и обряды. Правдивое изображение жизни и быта людей сочетается с миром фантастики, сказки. Действующие лица: царь Берендей, Бермята, Купава, Лель, Мизгирь, Бобыль и Бобылиха (образы реалистические); человеческими чертами наделены Весна-Красна, Дед-Мороз; образ Снегурочки - дочери Мороза и Весны - сочетает в себе реальные черты с фантастическими.

 Скачать реферат