Методика викладання трудового навчання

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Результатом естетичної діяльності є не тільки світ предметів та навколишнє середовище, преображені згідно ідеї прекрасного, але й сама людська суб'єктивність, яка удосконалюється завдяки творчому досвіду, розвиненому художньому уявленню. Звідси здатність відчувати форму, колір, матеріал, вміння образно мислити, вдаватись до аналогій, асоціацій, прагнення так організувати свою працю, щоб вона пр

иносила насолоду. Естетичне ставлення до праці є найважливішою передумовою промислового мистецтва, як специфічної форми людської діяльності, спрямованої на пошук і створення довершених речей.

Поняття ергономіки і її зв'язок з естетикою

Ергономіка — наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві. Вона вивчає трудову діяльність людини у системі «людина-техніка-середовише» з метою її ефективності, безпеки та комфорту. Ергономіка виникла у зв'язку зі значним ускладненням технічних засобів і умов їх функціонування, суттєвими змінами трудової діяльності людини.

Діапазон об’єктів, у створенні яких бере участь ергономіка, досить широкий. Ергономіка, як похідна наука комплексу досліджень психології, фізіології, гігієни та охорони праці, соціології, інженерної психології, технічної естетики, кібернетики, тощо використовує методи, що сформувалися в цих науках, трансформуючи їх у нові специфічні для ергономіки методичні підходи до вирішення завдань ергономічних досліджень.

Методи досліджень в ергономіці умовно поділяють на три групи: аналітичні (або описові), експериментальні й розрахункові. У більшості досліджень вони тісно переплетені між собою і їх застосовують одночасно, доповнюючи та збагачуючи один одного. Будь яке ергономічне дослідження завжди пов’язане з ергономічним аналізом – це комплексне дослідження змісту, засобів та умов діяльності людини в системі „людина – машина – середовище”, що здійснюється з метою її оцінки та забезпечення безпеки, зручності, надійності діяльності. Ергономічний аналіз сукупності чинників, що мають пряме чи не пряме відношення до досліджуваної ергономічної проблеми, складає підґрунтя та перелік завдань для експериментального дослідження. Використання експериментального методу служить для виявлення таких особливостей організації взаємодії людини з технічними засобами, які не виявляються безпосередньо у процесі аналізу.

Важливим методичним прийомом є ускладнення завдання (постановка додаткових задач, або моделювання аварійної ситуації), що дозволяє виявити переваги одного серед багатьох проектних рішень у порівняльних дослідженнях. Виконання додаткових завдань одночасно з основною діяльністю, що аналізується дає можливість визначити резервний час (зверх мінімального необхідного). Адже інколи робітнику доводиться усувати неполадки , або відхилення регулює мого параметра від норми (чи граничних меж).

До аналітичних методів також належить ергономічна оцінка – кінцева стадія наукового дослідження та експериментальних розробок. Оцінюванню підлягає модель об'єкта в заданих умовах функціонування, включаючи експериментальні ситуації.

Ергономічна оцінка може здійснюватися такими методами:

- експериментальним (за допомогою технічних вимірювальних засобів);

- розрахунковим (базується на розрахунках значень і параметрів, знайдених іншими методами);

експертним (базується на думці експертів, спостереженні та опитуванні).

Тому важливим завданням сучасного науково-технічного поступу є пошуки доцільних форм введення етичної та естетичної складових у функціональні характеристики науково-технічної діяльності.

Зміст трудового виховання

Трудове виховання — процес залучення молоді до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їй виробничого досвіду, розвитку в неї творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Саме в підготовці людини до майбутньої праці вбачав К. Ушинський головне завдання виховання.

Трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань:

— психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ста витися до результатів праці тощо);

— практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);

— підготовка до свідомого вибору професії.

Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці на сучасному етапі є формування в нього самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Це сприяє розвитку в характері людини відповідальності, підприємливості, ініціативності, творчого підходу до справи. Коли ці риси, на думку О. Вишневського, «стають характерними для більшості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху і добробуту».

Виховання сумлінного ставлення до праці та збереження матеріальних цінностей як фактор морального формування особистості. Функції трудового виховання. Успішне формування особистості в сучасній школі може здійснюватися тільки на основі розумного організованого з'єднання навчально-виховної роботи з практичної трудовою діяльністю. Передові представники філософської і педагогічної думки бачили в праці велику перетворюючу силу, яка забезпечує прогресивний розвиток як суспільства в цілому, так і кожного людини окремо.

Значення трудового виховання

Праця – основне джерело матеріального і духовного багатства суспільства, головний критерій соціального престижу людини, її священний борг, фундамент особистісного розвитку. Правильно здійснюване трудове виховання, безпосередня участь школярів у суспільно корисній,продуктивній праці, є дійсним чинником громадянського дорослішання, морального та інтелектуального формування особистості, її фізичного розвитку. Як би не склалася подальша доля випускників школи, трудові вміння і загартування потрібні їм у будь-якій сфері діяльності.

У цьому відношенні великий інтерес представляє висловлювання вченого і просвітителя, ректора (1756-1830), який писав «У знаменитих сімействах наших дві вади, деморалізує людей: неробство і відраза до занять і праці, а тому основою доброго виховання має стати працьовитість ».

Ще більшого значення набуває трудове виховання в умовах науково-технічного прогресу та ринкової економіки, коли від людини потрібні висока кваліфікація, широкий технічний кругозір і здатність до швидкого оволодіння досконалішими трудовими вміннями та навичками. Ось чому залучення учнів в тій чи іншій формі до продуктивної праці,організація трудового виховання все більш і більш пробивають собі дорогу в школах більшості країн світу, стають невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Вони здійснюються в США, Англії, Німеччини і інших країнах. З 1987-88 навчального у всіх основних школах (зазвичай 9класів) Баварії введений предмет «Трудове навчання). З учнями проводиться продуктивна практика протягом одного-двох тижнів, під час якої вони займаються продуктивною працею, набувають трудові уміння і навички,знайомляться з робітничими професіями. У той же час власник підприємства, на якому зорганізується практика, сам придивляється до учнів, буває,деяких з них запрошує після закінчення школи до себе на роботу.

Страница:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Другие рефераты на тему «Педагогика»:

Поиск рефератов

Последние рефераты раздела

Copyright © 2010-2021 - www.refsru.com - рефераты, курсовые и дипломные работы