Іменник як частина мови та методика його вивчення у початкових класах

Наприклад: з'єднайте за смислом слова плавати, ходити, гуляти і озеро, ліс, річки, поле, скориставшись прийменниками по, під, через, біля, із, за. Змінюйте іменник так, як цього вимагає прийменник.

Поряд з аналітичними вправами практикували і синтетичні, що спонукали б учнів самостійно утворювати іменникові словосполучення, добирати потрібні прийменники, перебудовувати словосполучення, конс

труювати речення, наприклад:

1. У сполученнях слів визначте відмінок іменників, поставте питання до іменника з прийменником, змініть словосполучення так, щоб іменник з прийменником відповідав на питання звідки?, визначте відмінок іменника в новому сполученні.

Забіг у ліс, виліз на дерево, подивився на літак, пішов до школи, заліз під ялинку, поїхала в поле, побіг по горах, вишикувалися за чергою, дякувати Марійці. У яких словосполученнях є відмінності від російської мови?

2. Замініть словосполучення з протилежними за значенням: відійти від будинку, відплисти від берега, добігти до краю, вилізти на дерево, зійти в гори, поїхати в табір.

3. Іменники з прийменниками введіть у складені вами словосполучення: на подвір'ї, під лісом, за селом, через ліс, між горами, до моря, з гаю.

4. З розрізнених слів складіть речення: 1. Допомагати, учні, урожай, збирання. 2. Наша, учні, їздити, школа, на, екскурсію.

Так, іменник у знахідному відмінку, форма якого омонімічна формі називного, сприймається учнями як підмет. Звичний для дітей порядок слів (підмет - присудок - другорядний член речення) наштовхує на думку, що перший у реченні іменник є підметом, хоч не завжди так. Нечіткість теоретичних понять не може не позначитись на структурі складених учнями речень.

Переборювати аналогічні помилки допоможуть відповідні вправи, як-от:

1. У реченнях підкресліть підмети.

На зеленому лузі розцвіли запашні квіти. Квіти розцвіли на зеленому лузі. Запашні різнобарвні квіти порозцвітали на зеленому лузі. Зелений луг вкрився квітами. Квітами вкрився зелений луг.

2. Уважно прочитайте речення. Якими членами речення є іменники? Доповніть. Хмара принесла дощ. Сіно намочив дощ. Сіно лежало в покосах. Пригріє сонце і висушить сіно.

3. Встановіть різницю між виділеними словами в кожній парі речень.

1) Олівець лежить на столі. Хлопчик купив кольоровий олівець.

2) Пожовкле листя опадає з дерев. На деревах уже немає пожовклого листя.

Вивчаючи відмінювання іменників, учні мають усвідомити, що кожна відмінкова форма нерозривно пов'язана з іншими словами, з усім складом речення, зрозуміти, яку роль і вона відіграє у висловленні думки.

Принагідно вчитель звертає увагу дітей на те, що слова у реченні пов'язуються як закінченнями, так і прийменниками, що вони можуть стояти і безпосередньо перед іменником, і перед залежним від нього словом. Прийменники уточнюють значення відмінкових форм іменника і вказують на часові, просторові, причинні та інші відношення. Вони формують синтаксичні відношення між іменником у непрямому відмінку і дієсловом, об'єднуючи їх в одне смислове словосполучення.

Свідомо добирати відмінкові форми, потрібні для зв'язку слів прийменники, учням теж допоможуть вправи, скажімо, такі:

1. Виділені іменники поставте в іншому відмінку. Що станеться з реченням? Складіть і запишіть речення зі зміненим словом.

На небі засяяло весняне сонце. Книжка лежить на столі. Школярі повернулися з екскурсії. Картина художника знаходиться у шкільному музеї. В актовому залі відбулася зустріч з ветеранами війни.

Припустимо, учні замінять слово сонце іншою відмінковою формою - сонця. Вони переконаються, що речення розпалося, бо змінене слово опинилося поза зв'язком. Треба добирати вже інші слова, інші їхні форми, щоб встановити зв'язок зі словом сонця - З-за хмари не видно сонця. Квіти повернули свої голівки до сонця). Доповніть речення словами, які відповідали б на питання, що в дужках.

Школярі допомагають (кому?) збирати врожай. У лісі під час екскурсії діти побачили (кого?). Брат (з ким?) побував у зоопарку.

З кличною формою іменників учні початкових класів російських шкіл практично не знайомі, оскільки цей матеріал є суто українським. Вживаючи речення зі звертанням (а це трапляється досить часто), діти нерідко помиляються, бо не вміють утворювати кличну форму, не знають, яку форму іменників можна використовувати в ролі звертання. Наприклад, у творчих роботах учнів трапляються іменники у формі давального відмінка в ролі звертання (Хлопчик сказав: «Івану Петровичу, візьміть і мене з собою». Миколка попрохав: «Шоферу, будь ласка, підвезіть»). Аналізуючи такі речення, учні здебільшого правильно встановлюють смислові зв'язки, ставлять запитання до слів, які вони вважають звертанням, як до додатка: сказав (кому?) Івану Петровичу, шоферу.

Невміння користуватися кличною формою призводить до того, що діти неспроможні усвідомити і структуру речення з прямою мовою.

Оскільки форма кличного відмінка є специфічною, властивою українській мові, то не маємо змоги здійснити транспозицію чи коректування знань, а користуємося методами формування їх.

Спочатку пропонуємо учням матеріал для спостереження:

В російській мові

В українській мові

Бабушка, расскажи сказку.

Петя, ты пойдешь в школу.

Выйди, выйди, солнышко.

Бабусю, розкажи казку

Петрику, ті підеш до школи.

Вийди, вийди, сонечку.

У ході бесіди з’ясовуємо, до кого звернене мовлення в кожному реченні, які є відмінності в закінченнях іменників. Звертаємо увагу дітей на те, що в українській мові є кличний відмінок. Він показує, до кого звернене мовлення і має свої особливості.

Діла пропонуємо виконати такі вправи:

Доповніть речення іменниками, поданими в дужках:

1. Рідну мову, рідний край в серці, …, зберігай! 2. Іди, іди, …, зварю тобі борщику в полив’янім горщику! 3. Ой, …, …, догоди, догоди, а ти, … - … уроди, уроди!

(Сонечку-батечку, дощику, земле-матінко, брате).

Розгляньте малюнки. Складіть за ним діалог, вживаючи іменники кличного відмінку (Рис. 2, 3, 4):

http://s-kunica.ru/15-deti/12/73-12.jpg

Рис. 2

http://s-kunica.ru/15-deti/15/87-15.jpg

Рис. 3

http://s-kunica.ru/15-deti/11/72-11.jpg

Рис. 4

Тому вважаємо, що і під час вивчення іменника практикували такі вправи, які допомогли набути навичок утворення кличної форми, навчили відрізняти її від інших відмінків. Наприклад:

1. Доповніть речення іменниками, які вказували б, до кого звернені поради або побажання.

щоденно виконуй домашні завдання , не ображай нікого ., допоможи бабусі перейти через дорогу , купи мені, будь ласка, новий альбом для малювання .не забудь подякувати за послугу.

Страница:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Другие рефераты на тему «Педагогика»:

Поиск рефератов

Последние рефераты раздела

Copyright © 2010-2024 - www.refsru.com - рефераты, курсовые и дипломные работы